Балаклійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №1 Балаклійської міської ради Харківської області

ОРІЄНТОВНА СХЕМА САМОАНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

1. Чи відповідає моє заняття програмі?

2. Чи правильно мною були визначені і розв’язані на занятті навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3. Чи оптимально було визначено зміст заняття, чи відповідає він завданням?

4. Що було основним, найсуттєвішим на занятті?Чи зуміла я акцентувати увагу дітей на його вивченні?

5. Чи вдало визначена структура заняття? Чи була організована на занятті робота із формування основних умінь, навичок, інтересів дітей?

6. Які принципи, методи і засоби навчання були використані на занятті?Чи були вдалими вибір і поєднання?

7. Які форми навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на занятті?Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

8. Чи об’єктивно і коректно оцінені мною знання дітей?

9. Чи правильно здійснювався на занятті інструктаж, визначалися обсяг і складність завдань?

10. Чи було воно диференційованим?

11. Що було зайвим у моїй діяльності?

АНАЛІЗ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

І. Загальні відомості про заняття

Дата проведення, ДНЗ, група, прізвище, ім’я та по батькові вихователя, заняття, кількість дітей за списком, кількість присутніх, порядковий номер заняття за планом, де проводиться (у групі; актовій, спортивній залі; логопедичному кабінеті тощо).

Обстановка в групі: чистота, освітленість, провітряність, готовність дітей до заняття. Організація уваги і готовності дітей до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета заняття.

ІІ.Тип і структура заняття

Доцільність вибору типу і структури стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів заняття. Усвідомлення дітьми виконаних завдань. Ліквідація виявлених недоліків. Оцінювання знань, умінь і навичок дітей. Розподіл часу на занятті. Підбиття підсумків і завершення заняття. Своєчасність застосування ігрових моментів, фізпауз.

III. Зміст заняття

Тема заняття та його відповідність змісту навчальної програми. Актуалізація і корекція опорних понять. Зв’язок із попереднім матеріалом, життям і досвідом дітей. Ефективність використання наочності і ТЗН; проблемність навчання; організація активного мислення. Ефективність методів і прийомів закріплення знань, організація колективних та індивідуальних форм роботи, у тому числі з дітьми із високим і низьким рівнем навчальної мотивації. Актуалізація почуттів і опорних знань.

Ефективність сприйняття й усвідомленості, рівень засвоєння нового матеріалу дітьми.

Принципи, методи і прийоми навчання на занятті

Які принципи, методи і прийоми застосовував вихователь на занятті? (Можна принципи в таблиці: загально-дидактичні, загально-методичні, частково-методичні, спеціальні)

Чи відповідали вони змісту навчального матеріалу, меті і завданням заняття та віковим особливостям дітей?

Як дотримувався вихователь головних вимог до заняття (виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних)? Як здійснювались на занятті дидактичні принципи?

Взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності дітей на занятті. Як розвивалися на занятті спостережливість і логічне мислення дітей? Чи використовувалися прийоми порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації? Як формувалися в дітей уміння вчитися, використовувати наукову інформацію? Прийоми забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом засвоєння. Формування в дітей пізнавального інтересу, оцінно -контрольних суджень, навичок самоконтролю.

Оцінювання знань дітей. Чи було здійснено індивідуалізацію та диференціацію навчальних завдань?

ІV.Поведінка дітей на занятті

Якою мірою діти залучені до активної розумово-пізнавальної праці? Спрямованість і сконцентрованість їхньої уваги. Дисципліна дітей на різних етапах заняття й методи та прийоми реагування вихователя на випадки порушення її. Ставлення дітей до вихователя. Прояви організаційної й пізнавальної самостійності дітей.

V. Поведінка вихователя на занятті

Уміння володіти увагою дітей, організовувати їхню роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця.

Стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий). Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність.

Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція, охайність. Чи користується авторитетом у дітей?

VI. Висновки і пропозиції

Досягнення мети. Виконання плану заняття. Обсяг і якість знань дітей. Виховне, освітнє і розвивальне значення заняття. Що цінного із цього заняття можна взяти для себе або рекомендувати для впровадження в практику інших колег? Поради вихователеві, як закріпити й удосконалити позитивні моменти заняття чи подолати недоліки.

ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1.Усвідомлення мети та структури заняття

- Що конкретно діти будуть вивчати на занятті? Навіщо? Яка роль цього матеріалу в змісті розвитку дітей дошкільного віку?

- Що я сама про цей матеріал знаю?

- З якими іншими поняттями (термінами, закономірностями) пов’язаний запропонований матеріал, із якими поняттями цей матеріал співвідноситься, на які спирається, для яких є базою? Чому саме ці поняття або знання подаються на занятті?

- Що діти вже знають, уміють, про який матеріал дізнаються в майбутньому?

- Які знанні, вміння, навички дітей повинні бути в центрі уваги?

- На які знання, вміння треба спиратися?

- Які навчальні навички дитини необхідно врахувати під час засвоєння матеріалу?

- Можливі мовленнєві помилки дітей.

2.Складання плану (моделі) заняття

- Визначити тип, вид заняття

- Визначення конкретного об’єму нових знань, умінь і навиків для ознайомлення, викладу і формування.

- Висунути головну мету, з’ясувати другорядні цілі, визначити послідовність їх вирішення

- Визначити головні види діяльності дітей на кожному етапі заняття

- Визначити засоби, методи навчання дітей

- Дібрати засоби та способи організації навчальної діяльності дітей

- Не забути про розвивальні та виховні завдання

3.Підготовка матеріалу

- Роздатковий, демонстраційний матеріал

- Дидактичний матеріал

- Художнє слово

4.Продумування ходу заняття

- Який ігровий прийом можна використати?

- Яка мотивація буде покладена в основу діяльності дітей на занятті?

- Яка форма організації дітей і на якому етапі заняття буде більш доцільною? (колективна, індивідуальна)

- Доцільність з’ясування мети заняття задля «вмикання» дітей в активну діяльність

- Що треба зробити, щоб дошкільнята відчули, що якогось знання або вміння їм не вистачає?

- Як треба зробити, щоб це знання або вміння дітям було «необхідним», або виникло бажання більше пізнати, зрозуміти, навчитися?

- Як забезпечити усвідомлення дітьми успіху діяльності (колективного і власного), зміцнення впевненості у своїх можливостях, інтересу та тяги до знань, усвідомлення їх необхідності в житті і діяльності, бажання навчатися.

5.Організація предметно-ігрового середовища

- Що нового з’явиться в куточках предметно-ігрового середовища?

- Як будуть задіяні на занятті стільчики і столи?

- Де краще розташувати ігри для діяльності по підгрупам?

- Що приготувати в куточку образотворчої діяльності (за потребою)